A A A K K K
людям з порушенням зору
Комунальна установа
"Міський центр професійного розвитку
педагогічних працівників"
Новодністровської міської ради

Методичні рекомендації щодо викладання предметів освітньої галузі «Мистецтво» у 2021/2022 навчальному році (початкова школа)

Дата: 14.02.2022 16:59
Кількість переглядів: 412

Методичні рекомендації щодо викладання предметів

освітньої галузі «Мистецтво» у 2021/2022 навчальному році

(початкова школа)

 

О.В.Венгринюк,

методист НМЦ виховної роботи

 та позашкільної освіти ІППОЧО

Мистецтво – особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін.

Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби, адже метою навчання мистецтва в школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Зміст мистецької освітньої галузі в початковій школі може реалізовуватися як через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво. Вибір здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою.

За умови обрання закладом загальної середньої освіти окремого викладання через окремі предмети, у робочому навчальному плані зазначаються окремі навчальні предмети: «Мистецтво: образотворче мистецтво», «Мистецтво: музичне мистецтво», – на які відводиться по 1 годині на тиждень.

Нормативним документом у закладах загальної середньої освіти є Типові освітні програми, які через  очікувані результати навчання конкретизують, чого саме мають навчитися здобувачі освіти на певному циклі навчання.

Для досягнення визначених програмою результатів навчання вчитель самостійно може визначати тематику навчання, мистецький контент (художній матеріал), обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл опанування кожної теми, технології навчання.

Звертаємо увагу на те, що мистецькі твори для сприймання та виконання учнями мають відповідати  критеріям їх високої художньої якості, цікавості для учнів і відповідності їх віку. Вищеозначене педагог відображає у календарно-тематичному плані на навчальний рік, відповідно до якого він (вона) здійснює навчання здобувачів освіти.

Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу у навчанні, який може розглядатися через узгодження  програмового змісту в межах галузі між різними навчальними предметами (за умови автономного викладання «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»), а також через узгодження предметів мистецької освітньої галузі із змістом інших освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору, мультфільму тощо на заняттях з вивчення мови), за умови дидактичної доцільності і коректності використання того чи іншого матеріалу.

У 2021/2022 навчальному році здобувачі освіти 4-го класу будуть опановувати зміст мистецької освітньої галузі по одному з  підручників, які пройшли конкурсне випробовування і рекомендовані до впровадження в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти:

1. «Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 3 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л. М., Гайдамака О. В., Колотило О. М.) (видавництво «Генеза»);

2. «Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 3 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Калініченко О. В., Аристова Л. С.) (видавництво «Видавничий дім «Освіта»);

3. «Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 3 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Рубля Т. Є., Мед І. Л., Щеглова Т. Л.) (видавництво «Ранок»);

4. «Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 3 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Лємешева Н. А.) (видавництво «Абетка»);

5. «Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 3 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Кізілова Г. О., Шулько О. А.) (видавництво «Астон»);

6. «Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 3 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Кондратова Л. Г.) (видавництво «Навчальна книга - Богдан»);

7. «Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 3 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Лобова О. В.) (видавництво «Школяр»);

8. «Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 3 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Стеценко І. Б., Остапенко Г. С.) (видавництво «Світич»).

Кожен з підручників, представляє авторську модель інтегрованої мистецької освіти (тематизм, твори для сприймання і творення, система завдань тощо) та відповідає типовим освітнім програмам.

Зазначимо, що підручник – це навчальне видання для учня, інструмент для оптимізації його (її) навчання. Педагогу він може слугувати орієнтиром для конструювання уроків у частині визначення тематизму, добору мистецького матеріалу та методичного інструментарію. Відповідно, педагогу необхідно залучати дітей до різних видів художньо-творчої діяльності для досягнення цілей і завдань кожного конкретного уроку, зокрема формування очікуваних результатів навчання, визначених типовою освітньою програмою.

Для реалізації педагогічних завдань вчитель може використовувати різний мистецький контент та методичний інструментарій, зокрема який не охоплено змістом підручника. Тому наголошуємо, що основним нормативним документом, який визначає зміст та вимоги освіти в закладі освіти є типова освітня програма, а підручник – один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших), що допомагає розв’язувати освітні завдання, визначені програмою.

Види діяльності учнів на уроках мистецтва репрезентують дві взаємопов’язані складові сприймання (аналіз-інтерпретація) і творення мистецтва. Тільки за умови, коли учні будуть активно сприймати художні образи, творити їх самостійно (або у взаємодії з іншими), виявляти власну позицію, здійснювати творчий відбір художніх засобів – діяльність на уроках мистецтва буде ефективно впливати на розвиток емоційної сфери дитини (в тому числі емоційного інтелекту), формування художньо-образного, критичного, інших видів мислення, виховання художніх потреб, інтересів, смаків.

Другий цикл навчання у цьому контексті є важливим, адже діти вже мають певний мистецький досвід, здобутий на першому циклі навчання, у них активно розвиваються мислення, пам'ять, увага, уява. Тому важливим завданням педагога – підтримати і активно розвивати уміння та навички в галузі мистецтва.

З музичного мистецтва (художньо-творча діяльність) необхідно приділяти увагу формуванню вокальних навичок дітей (зокрема, співу в унісон). При цьому зазначимо, що використання електронного супроводу («мінус»-фонограм) доцільно лише на заключному етапі вивчення вокального твору. Важливим акцентом у діяльності педагога залишається розвиток ритмічного чуття, який здійснюється через створення ритмічного супроводу до власного співу, гру на елементарних музичних інструментах (в тому числі, в ансамблі), хореографічних рухах під музику. На уроках, учням необхідно давати можливість виявляти власну музичну творчість через імпровізації, створення ритмічних послідовностей, мелодій. Звертаємо увагу, що знайомство  учнів з музичною (в тому числі нотною) грамотою має відбуватися природньо, у безпосередній  музичній діяльності – співі, грі на елементарних музичних інструментах.

В образотворчій діяльності, учні на основі вже отриманого художнього досвіду, мають системно і послідовно опановувати секрети мови візуальних мистецтв, зокрема різні живописні і графічні техніки, способи ліплення, деякі техніки декоративно-ужиткового мистецтва, знайомитися з елементарними законами композиції, перспективи, основами кольорознавства, способами стилізації тощо. Для досягнення поставлених завдань педагогу необхідно не тільки запропонувати відтворити той чи інший зразок, а й сприяти розвитку творчості дитини: показати варіативність виконання завдання в межах поставленої навчальної цілі; запропонувати  можливість додавання елементів (відмінних від запропонованого зразка) у власну композицію.

Набуття елементарних умінь з театрального та хореографічного  мистецтва має відбуватися природньо у тісному зв’язку з іншими видами діяльності: рухи під музику, інсценізація творів мистецтва.

Водночас, в контексті інтегрованого навчання відбувається формування поліхудожніх умінь та якостей (здатність до порівняння мови різних видів мистецтва,  відтворення різних явищ через музичні інтонації, малюнок, рух, жест, «оживлення» творів образотворчого мистецтва, візуалізація музики).

У процесі аналізу – інтерпретації творів мистецтва слід привчати уважно слухати і споглядати твори мистецтва, висловлювати власні враження, розширювати словниковий запас учнів для характеристики мистецьких творів, шукати зміст, розуміти, яким чином він розкривається (через характеристику художньої мови).

У процесі обговорення не слід вдаватися до суто мистецтвознавчого аналізу, а застосовувати різні методичні прийоми та методи для зацікавлення учнів, а також їх занурення у зміст твору. Системно і послідовно потрібно привчати дітей визначати, описувати емоційні стани, викликані почутим, побаченим, формувати культуру емоційного сприймання й реагування на твір мистецтва. Також  важливо привчати дітей презентувати результати власної творчості, брати участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), а з часом виявляти ініціативу їх створення, спілкуватися з друзями та знайомими про мистецтво. Пізнання мистецтва відбувається, як через художньо-творчу діяльність, так і активне сприймання творів різних видів мистецтва та знайомства з особливостями їхньої художньо-образної мови.

Формування кожного з вищезазначених мистецьких умінь потребує особливого фахового педагогічного підходу. Зазначаємо, що якісну реалізацію завдань мистецької освітньої галузі можуть здійснювати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного мистецтва, вчитель образотворчого мистецтва). Тому під час розподілу педагогічного навантаження, за наявності відповідних фахівців, керівникам закладів загальної середньої освіти рекомендується забезпечення годинами з цієї освітньої галузі учителів музичного та образотворчого мистецтва. 

Система оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а  рівень прогресу особистісних досягнень, тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці). Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Втім для створення об’єктивності системи оцінювання, перевірка має інтегрувати такі показники:

  •  ставлення дитини до мистецької діяльності, її активність та ініціативність, особистісний зріст у порівнянні з її попередніми досягненнями (формувальне оцінювання);
  •  досягнення дитини у різних видах діяльності відповідно до показників успішності, визначених освітньою програмою (підсумкове оцінювання).

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта».


« повернутися

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень